Кувер у у своїх дослідах використовував хімікат цианоакрилат, і одного разу виявив, що при контакті з вологою компонент намертво склеїв всі інструменти.

Тоді Гаррі Кувер не оцінив усі перспективи випадково відкритої властивості цианоакрилатів і згодом працював над удосконаленням оптичних прицілів з іншими матеріалами.

І лише за 9-ть років, 1951-го хімік працюючи зі своїм колегою над створенням акрилового полімеру для ліхтарів кабін реактивних літаків, знову зіштовхнувся з дивними властивостями цианоакрилатів. Але цього разу взявся за них серйозно і вичавив з них супер клей.

На досліди і розробку пішло 7-ім років. В результаті було отримано оптимальний склад речовини, завдяки  стабілізаторам та пластифікаторам і, нарешті, 1958-го року «Суміш 910», саме так вона називалась, була готова. Того ж року СуперКлей вперше надійшов у продаж і підірвав ринок. Бо був зручний у використанні як у побуті, промисловості, виробництві, приладо- та машинобудуванні, ремонті та будівництві. Клеї на основі цианоакрилатів легко витримують навантаження 150 кг/см2 , і температуру до 70-80 С. Суперклей схоплюється від вологості повітря, а не від самого повітря . Тому у пустелі його використання є проблематичним.

Цікаво, що під час В'єтнамської війни суперклей використовували для лікування відкритих ран, він затримував кровотечі. Винахід, який повинен був поліпшити властивості зброї, врятував безліч життів.

в медицині суперклей вже застосовується в якості герметика для зупинки кровотеч і обробки ран. А не так давно шведські вчені розробили склад суперклею, який допоможе лікувати переломи, в тому числі хребта та кісток черепа без використання металевих пластин.

Сучасні суперклей здатні витримувати величезні навантаження, тому можуть використовуватися не тільки для склеювання дрібних деталей, але й виконувати куди більш масштабні завдання.